Мигдальну олію рослинну отримують методом холодного пресування очищених ядер солодкого і, рідше, гіркого мигдалю. Мигдаль звичайний представляє із себе деревце або кущ, плоди якого використовують в кулінарії, для ароматизації і покращення кольору напоїв, в фармацевтичній промисловості.
Історія і міфи
Має давнє походження. Назву рослини пов’язують з ім’ям прекрасної богині Амигдаліни, якій поклонялися фінікійці. Батьківшиною рослини вважають страни Північної Африки і Кавказ, де його і зараз можна зустріти в дикому вигляді. Про давнє походження цієї рослини свідчить тот факт, що про неї згадується в Біблії. Мигдаль вважається культовим деревом: ним прикрашали будинки під час релігійних свят, брали з собою в місця поклоніння богам, гілочками рослин відганяли злих духів від хворих дітей. Спочатку мигдаль розповсюдився в Греції, де про нього складали легенди. Давні греки походження солодкого мигдалю пов’язували з легендою про кохання красивої дівчини Фелліди до Демофонта. Під час їхньої тривалої розлуки дівчина перетворилась на засохле мигдальне дерево. Повернувшись на батьківщину, Демофонт довго оплакував свою кохану. Боги зглянулися над ним і, коли він обійняв засохле дерево, воно ожило, розпустило листя і зацвіло чудовими квітами. А походження гіркого мигдалю пов’язують з трагічною загибеллю дочки Мідаса. Гіркий мигдаль вирос на тому самому місці, де вона ударом кинджала пронизала своє серце після повідомлення про смерть чоловіка.
Люди дуже швидко навчились культивувати мигдаль. Його пробували вирощувати в багатьох країнах, але приживався він не скрізь, так як батьківщиною його є більш південні країни.
