Ефірну олію лимона отримують з шкірки лимона, методом холодного пресування. Цілющі властивості лимона дуже сильні. Лимон-це невелике, засіяне шипами вічнозелене дерево.
Його батьківщина – Індія, але росте і в Південній Європі, а також во Флориді і Каліфорнії (США). Гілки викривлені, листя глянцеве, овальної форми, квіти дуже запашні, білого чи рожевого кольору. Існує декілька різновидів лимона, які розрізняються за товщиною шкіри і змісту сока. Особливо багаті ефірною олією незрілі, зелені плоди.
Історія і міфи
Здавна олія лимона цінувалась як антисептичний засіб, що допомагає від укусів комах – переносників захворювань. Вважалось, що вона рятує від зараження малярією, має гіпотензівний ефект. Єгиптяне використовували олію як протиотруту при отруєнні м’ясом і рибою, а також як ліки від тифу. Релігійні війни раннього Середньовіччя стали для хрестоносців джерелом багатої здобичі, і поряд з іншими скарбами в Європу потрапила і ця скромна культура. Спочатку основним виробником лимонів на Заході стала Італія, пізніше їх почали вирощувати в Каліфорнії (США). Свіжі фрукти здавна використовуються як джерело вітаміну С, колись навіть вважалось, що лимони тонізують ендокринні залози. Олія лимона – популярний ароматичний компонент харчових продуктів і парфумів.
