Кедрову ефірну олію отримують з деревини південного червоного кедра, методом відгону з парою. Кедр віргінський– високе дерево, ендемік Північної Америки. Інший вид – кедр атласький родом з Марокко. Ефірна олія обох видів має схожу терапевтичну дію.
Історія і міфи
«Кедр» – слово семітського походження, значить «духовна міць», тому дерево є символом непохитної віри. Одне з самих давніх ароматичних засобів, що використовувались в якості храмового фіміаму, що, можливо, додало олії містичного значення. Їм широко користувались давні єгиптяни, зокрема для муміфікації померлих. З деревини робили саркофаги, а також високі щогли для єгипетських кораблів. Тоді деревина служила будівельним матеріалом для зведення великих будівель і храмів, тоді як зараз деревина йде головним чином на невеликі вироби, такі як шкатулки, олівці та інше, оскільки великі колоди мають властивість деформуватись. Широко використовувалися в давнину види кедра, зокрема кедр ліванський. Але сьогодні цей вид кедру не має промислового значення, оскільки великих кедровників практично не залишилось.
В Північній Америці олією кедра лікувались від бронхіта, туберкульоза і шкірних хвороб. В склад давньої протиотрути входила і кедрова олія. Сьогодні це популярний фіксуючий компонент парфумів.
