Ефірну олію рожевого дерева отримують з подрібненої і попередньо вимоченої деревини методом дистиляції з паром. Олію отримують з серцевини вічнозеленого дерева, що росте в тропічних дощових лісах Бразилії. Рожеве дерево досягає 40 метрів у висоту, має квіти жовтого кольору. До 1927 року олія поставлялася переважно з Французької Гвіани, де на ім’я столиці називалося кайєновим.
Історія і міфи
Магічна властивість ароматів відштовхувати або, навпаки, залучати було відомо задовго до наших днів, ще за часів Клеопатри. Легендарна цариця, вирушивши на кораблі назустріч своєму коханому Марку Антонію, наказала натерти палубу судна олією рожевого дерева, щоб тонкий аромат доносився до римлянина і готував того, до ніжної зустрічі. Але навряд чи аромати здатні пробудити бажання в людини, яка завжди була байдужа до ваших чар, – це все-таки не приворотне зілля. Що ж до Антонія і Клеопатри, то вони встигли полюбити один одного до історії з олією рожевого дерева і афродизіак тільки привніс додаткову родзинку в їхні стосунки.
У Франції з деревини, що пахне трояндою, робили шафи, ручки для щіток, рукоятки ножів і т. д.