Ефірну олію іланг-ілангу отримують зі свіжих квіток шляхом відгону з парою. Іланг-іланг – це невелике тропічне дерево, цвіте рожевими, ліловими і жовтими квітами. Вважається, що олія високої якості отримується саме з жовтих квітів. Олія першої перегонки є найкращою, і хоча продукт наступних перегонок має ті ж самі властивості, аромат його менш вишуканий. Дерево частково окультурене, має тендітну деревину і поширене на островах южних тропічних морів, а саме на Сейшелах, Маврікії, Таіті, а також на Філіпінах, звідки надходить найкраща олія.
Історія і міфи
Назва цієї «квітки квітів» походить від малайського «alang- ilang», що значить «висячі квітки». Дерево також називають короною Сходу або запашним деревом. Жінки південних тропічних країн змащують волосся ефірною олією іланг-іланга в суміші з кокосовою. Колись олія іланг-іланга входила до складу європейських засобів для волосся, що відомі як макасарова олія (звідси англійська назва серветок на підголівниках крісел – «антимакасари»).
В Індонезії існує звичай встеляти ложе молодят пелюсками іланг-іланга, щоб підсилити статевий потяг. До 1900 року індонезійці володіли монополією на постачання «жасміну бідняків», тобто пелюсток іланг-іланга. Сьогодні олія широко застосовується в виробництві високоякісних парфумів.
